Өлеңдер сөздерi / текст песни

Степан Горбик - Степан Горбик - Чи потрібні поети | Текст песни

Закрутило мій край у страшній круговороті,
Де щодня у людей відбирають життя,
Знов замішано бій на стражданнях і смерті.
А у мене думки про безцінність буття!

Приспів.
Я ніколи в житті не стріляв з кулемета,
Я – гранату повік не тримав у руці…
Чи потрібні країні сьогодні поети,
Коли понад усе їй потрібні бійці.

Всюди чорна брехня всюди підлість і зрада.
Хтось у пекло іде хтось до раю летить…
Чи потрібні сьогодні пісенні рулади,
Що змивають з душі всю жорстокість за мить?!

Приспів.

Знову я умиваюсь сльозами і кров’ю
Відпускаю свій біль у думки і слова,
Я хотів би наповнити край мій любов’ю,
Поки струни тремтять і душа ще жива!

Приспів.
Я ніколи в житті не стріляв з кулемета,
Але я – на війні, й слава Богу, не вмер!
Хай здається що вам, не потрібні Поети,
Та вони, як ніколи, потрібні – тепер!