moa! - 09 - Ехо

самотні храми
і тільки ехо
відлуння того
кого вже нема
холодні стіни
воронячий крик
хависає в повітрі
немов листопад
проміння сонця
крізь червоні шибки
падає на тінь
її зігріва
самотність чекає
на старий пергамент
на якому ніхто
не писав