Александр Першко-Балев - Колискова ностальгiйна

Колискова ностальгiйна
А на Торонто сивий сніг лягає знов,
А я бажаю провесни негайно,
Чомусь душа моя болить - відтанула,
Сьогодні мушу за пісні покаятись.
Ота життєва течія бідуюча,
Де шлях мій був не від троянд хвилюючий,
Надія, віра та й жінки - усе не те,
По над Торонто сивий сніг мете.
Припев :
От же горілки, друже наливай,
Та ще Пегаса з музами поклич,
І хуртовина нам нехай співає колискову в ніч,
Як за кордон думки на провесні,
Литять злодійці долі навпаки,
Нехай розтануть у хмільному сні роки.
А що робити, як потратив рідну кров,
За Ніагару як не вибачить Дніпро,
На чужині не вистачає нот і слів,
Кому ж потрібні будуть ті пісні.